Банки наростили кредитування агросектору України до 142 млрд грн Економіка

143

Наприкінці 2025 року банківське кредитування агросектору сягнуло 142 млрд грн, а частка агро у загальному фінансуванні економіки — 14%, повідомив заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников під час Forbes Agro 2026.

Ключові цифри, які варто зафіксувати

• 142 млрд грн — портфель кредитів агросектору в банках (оцінка зі сцени Forbes Agro 2026).

• 83 млрд грн із цих 142 млрд профінансували п’ять банків: Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен, ПУМБ і ПроКредит (тобто близько 58% ринку — у топ-5).

• ПУМБ як один із ключових кредиторів агро: банк входить до ТОП-5 за активами в Україні, а його показники на 01.01.2026: активи 231,0 млрд грн, прибуток 8,05 млрд грн.

Хто формує «ядро» агрофінансування

Концентрація в топ-5 означає дві речі:

1. Агрокредит — “масовий продукт” для великих універсальних банків і спеціалізованих інституцій (як ПроКредит);

2. Умови ринку задають кілька гравців: ставки, вимоги до застави, підходи до ризику та структури угод.

Паралельно банки активно просувають не лише класичні кредити, а й лізинг/товарне фінансування, щоб обходити вузькі місця із заставою та сезонністю. Зокрема Forbes описує, як ПУМБ розвиває лізинг як альтернативу кредиту та підхід до ризик-менеджменту у воєнній економіці.

Де «державна підтримка» реально працює

Для малого та середнього агро важлива комбінація:

• кредити +

• державні портфельні гарантії (покриття частини ризику за основним боргом) — у 2025 році це були десятки мільярдів гривень виданих позик, і агро традиційно серед найбільших одержувачів.

• гарантійні інституції для агро — Мінекономіки окремо розвиває інструмент Фонду гарантування кредитів у с/г як “зниження бар’єрів” для позичальників.

Окремий важливий контекст з боку НБУ: кредитування бізнесу у 2025 році продовжувало швидко зростати, і регулятор прямо підкреслював, що роль кредитів у структурі активів банків посилюється.

Чому агрокредит зростає саме зараз

На практиці драйвери три:

1. Оборотний капітал під сезон (насіння/ЗЗР/паливо/логістика) — агро не може «поставити на паузу».

2. Переробка та енергонезалежність на підприємствах (сушіння, елеватори, біоенергія, генерація) — підвищують попит на довші гроші, але часто заходять через лізинг.

3. Адаптація до вимог ЄС і ESG: у публічних дискусіях агробізнесу тема «капітал-ринок-стратегія» прямо зав’язана на стандарти та інвестиції.

Ризики 2026: що буде боліти позичальнику і банку

• Воєнні ризики та логістика залишаються ключовими: вони впливають і на cash-flow, і на заставу, і на страхування.

• Якість портфеля та резерви: за оцінками НБУ, банки нарощують кредити швидко, і питання ліквідності/ризик-апетиту потребує посиленої уваги.

• Структура фінансування: ринок рухає не лише держпрограми — у дискусіях банкірів акцент, що значну частину приросту дає саме “ринкове” кредитування поза держпідтримкою.

Що це означає для агросектору

1. 142 млрд грн — це вже системний масштаб, де агро є одним із найбільших “вертикалей” банківського кредиту.

2. Топ-5 банків контролюють більшість обсягу, отже конкуренція за якісного агропозичальника буде йти через: швидкість рішень, структуру забезпечення, комбінування кредиту/лізингу/гарантій, валютні рішення під експорт.

3. У 2026 році виграють ті компанії, які можуть показати прозорий cash-flow, якісну управлінську звітність і керований ризик (зембанк/контракти/страхування/хедж логістики) — під це банки готові давати “довші” гроші та більші ліміти.