Джерело: Jalopnik
Кількість кріпильних елементів на колесах автомобіля — це не дизайнерське рішення, а результат точних інженерних розрахунків, що залежать від ваги, потужності та призначення транспортного засобу. Наприклад, субкомпактні хетчбеки та міські седани зазвичай мають чотири колісні гайки або болти, оскільки їхні двигуни не створюють такого значного крутного моменту, як у потужніших спортивних моделей, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
З іншого боку, важчі автомобілі, позашляховики та пікапи можуть мати п’ять, шість або навіть вісім кріплень. Це зумовлено їхньою масою, потужністю двигуна, динамічними характеристиками та здатністю буксирувати причепи. Простими словами, кількість болтів визначає необхідну силу притиску, яка гарантує, що колесо не від’єднається від маточини під час прискорення, гальмування чи різких маневрів на високій швидкості. Чим більші навантаження, тим надійнішим має бути кріплення.
Це не означає, що автомобілі з чотирма болтами менш безпечні. Така конструкція має свої переваги. Хоча різниця може здатися незначною, менша кількість фурнітури означає меншу безпружинну масу, що позитивно впливає на керованість та плавність ходу. Крім того, виробництво маточин і гальмівних роторів на чотири отвори є дешевшим, оскільки потребує менше матеріалів та операцій з обробки металу.
Незалежно від кількості, на вашому автомобілі можуть використовуватися колісні гайки або болти. Гайки накручуються на шпильки, запресовані в маточину, тоді як болти вкручуються безпосередньо в різьбові отвори в самій маточині. Останній варіант найчастіше зустрічається на автомобілях європейських брендів. Існує безліч типів кріплень, і деякі з них, особливо неякісні, відомі своєю схильністю до деформації та руйнування через корозію.
Ключовим аспектом є правильний вибір розміру. Кріплення відрізняються не лише типом чи кольором, але й діаметром шпильки та кроком різьби. Ці параметри зазвичай позначаються як «10 мм x 1.25» або «12 мм x 1.50». Перше число — це діаметр шпильки в міліметрах, а друге — крок, тобто відстань між витками різьби. Неправильно підібране кріплення може пошкодити як маточину, так і саме колесо.
Щоб дізнатися точні характеристики, сумісні з вашим авто, варто звернутися до посібника з експлуатації. Також важливо знати параметр PCD (Pitch Circle Diameter), або «розболтовку», особливо при переході на неоригінальні диски. Цей параметр гарантує, що отвори на диску співпадуть зі шпильками на маточині. Не менш важливими є виліт (offset) та центральний отвір (center bore), які забезпечують правильну посадку колеса.
Заводські колісні кріплення досить довговічні й можуть служити роками без жодних проблем. Однак вони не захищені від іржі, корозії та пошкоджень, спричинених надмірним зусиллям при затягуванні. Хоча чітких термінів заміни не існує, варто задуматися про новий комплект, якщо ви помітили зірвану різьбу, сильну корозію, тріщини або видимі деформації.
Якщо ви вирішили замінити кріплення самостійно, ніколи не використовуйте болти чи гайки з ознаками зносу. На деяких автомобілях, особливо високопродуктивних, колісні болти є витратним матеріалом, який потребує періодичної заміни згідно з регламентом. Найголовніше — завжди затягуйте болти або гайки з рекомендованим моментом затягування за допомогою динамометричного ключа. Надмірне зусилля — це маленька помилка, яка може призвести до великих і дорогих проблем.
Підписуйся на наш Telegram-канал
Коментувати post