Органічні кислоти (мурашина, пропіонова, бензойна, лимонна, бурштинова, фумарова) та їхні амонійні солі у кормових підкислювачах діють синергічно на кількох рівнях.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
По-перше, вони знижують рН корму й умісту шлунково-кишкового тракту птиці, активуючи пепсиноген і оптимізуючи роботу протеолітичних ферментів підшлункової залози. Це підвищує коефіцієнт перетравності сирого протеїну на 3-6% і доступність лізину, метіоніну та треоніну для м’язового синтезу.
По-друге, недисоційована форма кислот завдяки ліпофільності проникає крізь бактеріальну мембрану грамнегативних бактерій. У цитоплазмі відбувається дисоціація, локальне зниження внутрішньоклітинного рН і блокування ключових ферментів (наприклад, декарбоксилаз) бактеріальної клітини.
Мурашина кислота (pKa 3,75) демонструє найвищу антибактеріальну активність проти Salmonella та E. Coli. Натомість пропіонова (pKa 4,87) і бензойна ефективно пригнічують ріст пліснявих грибів (Aspergillus, Fusarium) і можуть запобігати утворенню мікотоксинів.
По-третє, лимонна, бурштинова та фумарова кислоти ‒ безпосередні інтермедіати циклу Кребса. Вони стимулюють енергетичний метаболізм ентероцитів, посилюють проліферацію крипт і збільшують висоту ворсинок дванадцятипалої та порожньої кишок.
Результати гістологічних досліджень засвідчили, що застосування мультикомпонентних підкислювачів із перших днів вирощування пташенят підвищує висоту ворсинок на 15-25%, співвідношення висоти ворсинки/глибини крипт ‒ на 18-30%, а площу всмоктувальної поверхні ‒ на 20-35%. Це забезпечує вищу абсорбцію амінокислот, глюкози й жирних кислот і, як наслідок, поліпшує коефіцієнт конверсії корму у курчат-бройлерів.
Коментувати post