Якість продуктів перероблення соєвих бобів залежить від технології та якості сировини. Вихід сирого протеїну в соєвій макусі та шроті буде вищим, якщо сировина містить 35-38% білка, пише журнал «Наше птахівництво».
Результати досліджень учених ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок показали, що розчинність протеїну в 0,2%-му гідроксиді калію перебуває в нормативних межах 76-77% для соєвої макухи і значно нижча в соєвому шроті: 56-59,5%.
Це свідчить про застосування різних технологій перероблення соєвих бобів: шляхом екструдування, під дією високого тиску та температури 120-145 °С отримують макуху, а за екстрагування органічними розчинниками ‒ соєвий шрот.
Отже, шляхом екструзії соєвих бобів отримують макуху, білок якої доступніший для розчинення і, відповідно, засвоєння тваринами, ніж білок соєвого шроту.
Індекс розчинності в буфері МакДаугала у соєвого шроту на 6-9% вищий, як порівняти з макухою. Тобто коефіцієнт засвоюваності такого шроту буде ефективнішим за згодовування в раціонах жуйних тварин.
Коментувати post