Ілюстративне фото
Зараз в Україні діє Трудовий кодекс, який прийняли у далекому 1971 році, у період так званого «брежнєвського застою». Тому, на думку урядовців, кодекс 55-річної давності вже давно застарів і не враховує сучасні умови, наприклад, дистанційну роботу, гнучкий графік або нові форми зайнятості.
Які зміни пропонують і що вони можуть означати для працівників у Харкові, розбиралася «Думка».
Навіщо потрібен новий кодекс
У Міністерстві економіки кажуть, що головна мета нового кодексу – зробити трудове законодавство більш сучасним, адаптувати його під сьогоднішні умови життя. При цьому, там зазначають, що він не обмежує права працівників. Та навіть навпаки, він повинен систематизувати і покращити правила роботи. Зазначається, що зараз трудові норми розкидані по десятках різних законів, а новий кодекс об’єднає їх в один зрозумілий документ.
Більше трудових договорів
Найголовніше, що планується ввести – збільшити кількість видів трудових договорів. Якщо зараз їх шість типів, то у новому кодексі буде більше варіантів «на вибір» — дев’ять.
Наприклад, можуть з’явитися такі договори:
- короткострокові;
- сезонні;
- учнівські;
- контракти для проєктної роботи.
Наші можновладці вважають, що це дозволить легально оформлювати людей на непостійну роботу. Наприклад, якщо потрібен працівник на якусь сезонну роботу, або для якогось одного проєкту.
Також у кодексі планують більш детально прописати правила дистанційної роботи та гнучкого графіка. Так, роботодавець і працівник зможуть домовитися про змінний графік, дистанційну роботу або про «змішаний» формат (частково працювати в офісі, частково – вдома). Таким чином, держава хоче, щоб було якомога менше неофіційної роботи та конфліктів між босами та працівниками.
Обов’язкові письмові договори
Ще одна важлива зміна – всі трудові відносини повинні бути оформлені письмовим договором. У ньому роботодавець і працівник повинні детально прописати умови роботи, зарплату, графік роботи, і, звісно, обов’язки сторін.
Крім того, у новому законі планують чітко визначити ознаки трудових відносин. Це допоможе виявляти ситуації, коли роботодавці оформлюють працівників як ФОП або під цивільні договори, хоча фактично це звичайна робота за наймом.
Робота понад норму
Кодекс також пропонує оновити правила оплати понаднормових годин. За роботу понад норму шефу прийдеться заплатити більше своєму підлеглому. Крім цього, повинні бути прописані чіткі правила про максимальну кількість таких годин.
До речі, у соцмережах з’являлися побоювання, що новий кодекс змусить людей працювати більше. У Мінекономіки кажуть, що це не так. Там зазначили, що тривалість робочого тижня залишається 40 годин, як і зараз. Змінюються тільки правила щодо понаднормової роботи. Пропонується встановити базовий «поріг» у 180 понаднормових годин на рік (у діючому кодексі – 120 годин). Але за колективним договором цю межу можна збільшити аж до 250 годин.
Відпустки
Як зазначили у Міністерстві економіки, новий Трудовий кодекс не скасовує основні соціальні гарантії. Наприклад, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами залишається такою ж, як і зараз – 126 календарних днів.
Крім того, для працівників з дітьми введуть нову оплачувану відпустку для догляду за малечею – два місяці для мами і два місяці для батька. «Передати» свою частину іншому з батьків не можна. Але всі чотири місяці може використати одинока мати або одинокий батько. Правом на таку відпустку можна користуватися, поки дитині не виповниться 8 років.
Але не хвилюйтеся, це не замінює і не скасовує вже існуючу відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Це просто такий додатковий «бонус» для батьків.
Що стосується основної відпустки, то вона не може бути менше за 28 календарних днів. І навіть якщо зараз у працівника відпустка більша, наприклад, через стаж або особливі умови роботи, то нічого не зміниться.
Крім цього, усі невикористані відпустки, які люди накопичили до набрання чинності нового кодексу, зберігаються і будуть компенсовані за старими правилами.
Звільнення під час лікарняного
Ще одна тема, яка викликала хвилювання у людей, – чутки про звільнення під час лікарняного. У міністерстві кажуть, що звільняти під час лікарняного або відпустки, як і раніше, не можна. Хоча й справді, роботодавець може видати наказ про звільнення, коли працівник перебуває на лікарняному, але фактичним днем звільнення буде перший робочий день після повернення працівника. Яке полегшення, чи не так.
Стеження за працівниками
У мережі також поширювалася інформація, що новий кодекс дозволить роботодавцям тотально стежити за підлеглими по відео. У Мінекономіки пояснили, що відеоспостереження може застосовуватися тільки у виняткових випадках. Для «стеження» за працівником потрібні реально обґрунтовані підстави, до того ж підлеглого потрібно обов’язково проінформувати про це. При цьому право людини на приватне життя порушувати не можна.
«Локаут»
Ще одна «новинка» з Трудового кодексу – локаут. Тепер роботодавець може «відповісти» на страйк працівників локаутом, тобто тимчасово зупинити роботу підприємства. Зазначається, що така практика існує у багатьох країнах ЄС. А ми ж туди наче йдемо. Але є одне «але»: локаут можливий тільки як реакція саме на неправомірні дії працівників, а от у спорах про заборгованість по зарплаті вводити його не можна.
Коли запрацює новий кодекс
Якщо документ ухвалять, правила праці в Харкові і в цілому у нашій країні можуть дещо змінитися – і для роботодавців, і для звичайних працівників. Чи на краще підуть ці зміни, дізнаємося згодом. Головне тепер дочекатися миру і часу, коли цей закон запрацює. А запрацювати він може тільки після закінчення воєнного стану – приблизно через шість місяців після його скасування.
Коментувати post