Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області подав до суду позовну заяву в інтересах держави про повернення державі території пам’ятки археології «Кургани» біля Пісочина під Харковом. Вартість особливо цінних земель історико-культурного призначення оцінюється майже у 250 млн грн.
Про це Харків Times повідомили у прес-службі обласної прокуратури.
Пам’ятку археології «Кургани (у кількості 6 од.)» ІІІ тис. до н.е. І тис до н.е. взято під державну охорону рішенням виконавчого комітету Харківської облради від 20 квітня 1986 р за №183 як об’єкт культурної спадщини. Їй присвоєно охоронний номер 2266. Рішенням виконкому облради від 20 квітня 1987 р. за №184 щодо цієї пам’ятки археології встановлено охоронну зону по всій площі курганів та на відстані 50 метрів від їх меж. Наказом міністра культури та інформаційної політики від 03.09.2020 №2088 пам’ятку археології внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення, присвоєно охоронний номер 5046-Ха.
Проте у 2007 р. розпорядженням Харківської райдержадміністрації було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього розпорядження 28 громадянам видано державні акти про право власності на землю. У подальшому ці ділянки були відчужені на користь товариства з обмеженою відповідальністю та об’єднані в єдину земельну ділянку площею майже 46 га (розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 29 січня 2009 р. №22 – ХТ). Водночас проведеним за ініціативи прокуратури археологічним дослідженням встановлено, що на цій земельній ділянці частково знаходиться пам’ятка археології.
«Надання земель історико-культурного призначення із розташованою на них пам’яткою археології у приватну власність прямо заборонено законодавством у сфері охорони культурної спадщини. Враховуючи викладене, окружною прокуратурою внесено до Господарського суду Харківської області позовну заяву про повернення зазначених земель державі», – йдеться у повідомленні.
Наразі відкрито провадження у справі.
Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 серпня, ділянка площею 45,6787 га знаходиться у власності ТОВ «УКРСКЛАД-СХІД» (код ЄДРПОУ: 35532449). Вона виділена «для будівництва та подальшого обслуговування індустріально-логістичного парку». За даними YouControl, ця компанія зареєстрована у Києві, її основною спеціалізацією є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Кінцевим бенефіціарним власником вказано кіпрський офшор. Прокуратура просила суд у якості забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку та заборонити проводити на ній будівельні або будь-які інші роботи. Прокуратура зазначила, що можливі дії Відповідача, спрямовані на проведення будівництва, безперечно створюють загрозу для збереження пам`ятки археології. Суд відмовив у задоволенні про забезпечення позову.
До речі, тимчасом поліція розслідує також кримінальне провадження №42024222130000053 від 24 квітня 2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за фактом протиправного відведення особливо цінних земель державної власності історико-культурного призначення на території Харківського району Харківської області у приватну власність громадян та юридичних осіб.
Наразі нам не вдалося знайти тексти розпоряджень, якими територія курганів була передана під забудову, але не виключено, що під ними може стояти підпис Арсена Авакова – саме він очолював обладміністрацію у період з лютого 2005 р. по лютий 2010 р.
Що знайшли у Пісочинських курганах
Про те, як були знайдені Пісочинські кургани, розповів сайту ГО «Альтернатива» Вячеслав Бородулін – керівник розкопок, які проводив на території Пісочина відділ археології Харківського історичного музею за участю студентів історичного факультету Харківського університету з 1978 по 1981 рр. За його словами, ці кургани – насипи на поверхні землі висотою від двох до десяти метрів. У їх середині знаходяться величезні камери 4×4 м до двох метрів глибиною, спеціально викопані для поховання людей. Стіна й стеля в цих камерах зроблені з товстих дубових колод. Вчені припускають, що кургани під час зведення мали форму піраміди, але з часом через вплив природних умов або після багаторічної оранки, більшість курганів, розташованих на полях, майже зрівнялися з землею.
У першому ж розкопаному кургані археологи виявили металеві та золоті речі, домашнє начиння, зброя (наконечники стріл). У цьому ж кургані був і скіфський меч-акінак, піхви якого обшиті золотими пластинами. Знахідки підтвердили припущення, що це курган скіфського періоду.
Під час розкопок одного з курганів під 7-метровим насипом знаходилося парне поховання, здійснене в ІV столітті до н.е. Знатна дівчина-скіф’янка була похована в парадному одязі, верхня частина якого майстерно розшита золотими бляшками із зображенням голови скіфа. Головний убір прикрашений 50 золотими підвісками, жолудями й масивними золотими пластинками та бляшками, на яких зображені міфічні тваринні й рослинні орнаменти. Також тут знаходились золоті сережки у вигляді кілець із закріпленими на них фігурками тварин з єгипетського фаянсу; фаланги пальців прикрашали 7 золотих безрозмірних каблучок. Друга жінка, похована в кургані, також належала до знатного роду, про що свідчать її речі: золотий перстень, унікальні золоті серги; золоті нашивні бляшки з зображенням крилатого оленя прикрашали одежу знатної скіф’янки. Пишність похоронного обряду підкреслюють масивні лещата для м’яса, велике бронзове дзеркало, амфора, туалетні приладдя, глиняний посуд, в тому числі й грецький чорнолаковий канфар (кубок для пиття). Розміри кургану та розташованого в ньому дерев’яного склепу, пишний поховальний обряд, а також золоті речі свідчать про те, що тут було поховано представників місцевої знаті.
Значну наукову цінність серед знахідок у Пісочинських курганах мають бронзовий псалій (деталь кінської упряжі) золота шийна гривна, фігурні підвіски зі скла, золоте намисто, жертовник, меч-акінак у піхвах, золоті нашивні бляшки з орнаментом, бронзові цільнолиті дзеркала, електрові серги, залізний браслет із рифленою золотою оболонкою та оригінальний золотий медальйон зі стилізованими зображеннями тварин. Знайдені матеріали дали нову наукову інформацію про межу розселення й життя скіфів.
За словами Бородуліна, були розкопані не всі знайдені кургани. «Хом’якова могила не розкопана, хоча в мене була задумка; провести розкопки та облаштувати там усе в первозданному вигляді, розмітити поховальну, побутові речі, посуд. Я навіть звертався до проектної організації, вони готові були розробити проект та збудувати конструкцію в кургані у вигляді музею. Але, на жаль, це не вдалося здійснити», – сказав він.
Як повідомляв Харків Times, у червні 2021 р. Куп’янська окружна прокуратура Харківської області спрямувала до Шевченківського райсуду позов в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру області, а також до кількох осіб і приватного підприємства про повернення у держвласність земельної ділянки площею 2 га, на якій міститься пам’ятник археології місцевого значення Сподобівська Дуванка-2 епохи бронзи та раннього середньовіччя. Цю ділянку також розорали, незважаючи на те, що в землі досі трапляються уламки прадавнього ліпного глиняного посуду.
Коментувати post