Промислові технології вирощування осетрових: плюси й мінуси — Економіка

Основні технології вирощування у промисловому осетрівництві мають і плюси, й мінуси.

Про це у своїй колонці на Аgrotimes пише керівниця рибдільниці ТОВ-СРП «Осетр» Марина Пашко.

‒ Басейнові та резервуарні системи. Риба вирощується у бетонних або пластикових басейнах.

Особливості ‒ проточна або частково замкнена вода; застосовується зазвичай у рибних господарствах.

Переваги ‒ простіша конструкція, менші витрати.

Недоліки ‒ залежність від джерела водопостачання, сезонність і обмежений контроль.

‒ Садкові системи. Риба вирощується у природних водоймах, річках, водосховищах за допомогою спеціальних сітчастих конструкцій.

Переваги ‒ низькі витрати, природні умови.

Недоліки ‒ ризики захворювань і невідповідність вимогам за хімічним складом води; складний контроль водного середовища, залежність від природних умов.

‒ Установки замкненого водопостачання (УЗВ) або рециркуляційні аквасистеми (РАС). Найпоширеніший індустріальний метод інтенсивної аквакультури осетрових риб.

Особливості ‒ багаторазове використання води, механічна й біологічна фільтрація, контроль водного середовища (температури, кисню, pH), автоматизація процесів.

Переваги ‒ цілорічне виробництво, економія водних ресурсів, швидкий ріст риби, можливість розміщення в будь-якому регіоні, мінімальна залежність від природних чинників.

Недоліки ‒ дороге обладнання, потреба у висококваліфікованому персоналі.

«Досить часто в Україні комбінують методи: у садках вирощують племінний матеріал і рибу, а харчову чорну ікру отримують, або інкубують ікру і вирощують рибопосадковий матеріал ‒ у системах УЗВ», ‒ зауважує Марина Пашко.