У Полтаві відбувся ювілейний музично-літературний вечір з нагоди 400-річчя від Дня народження славетної полтавки Марусі Чурай. У ньому взяли участь громадські активісти, музикознавці, краєзнавці, Полтавська обласна філармонія, діячі Полтавської обласної організації національної спілки композиторів, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, депутати міської ради, очільниця Міжнародного центру української мови Полтавського національного педагогічного університету Віра Мелешко та керівник Народного театру «На Павленках» Галина Чернявська. 400 років із часу народження Марусі Чурай (1625-1653), поетеси, народної співачки за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.
Серед ініціаторів проведення вечора-активістка національної спілки композиторів, піаністка, педагогиня, лавреатка та учасниця міжнародних і всеукраїнських фестивалів і конкурсів Юлія Корженко. Просвітницьке зібрання організував Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради спільно з Полтавською галереєю мистецтв.
Розповіді ведучої вечора перемежовувалися концертними номерами-піснями Марусі Чурай або творами їй присвяченими-віршами й літературними монологами. Виступили співачки обласної філармонії Наталія Шинкаренко
https://www.facebook.com/100002026052056/videos/996986595256967/
https://www.facebook.com/100002026052056/videos/pcb.9451721244905317/659909669781779
та Валентина Колісник,
https://www.facebook.com/100002026052056/videos/pcb.9451759561568152/626648400077021
ансамбль «Полтава»
https://www.facebook.com/100002026052056/videos/pcb.9451721244905317/1556346151716598
, студенти навчально-наукового інституту мистецтв Луганського національного університету, вихованці студії Наталії Май
https://www.facebook.com/100002026052056/videos/pcb.9451794974897944/1286484402440381
та інші митці.
https://www.facebook.com/100002026052056/videos/pcb.9451794974897944/4061867804090111
https://www.facebook.com/100002026052056/videos/pcb.9451759561568152/2413934882282035
Актори Народного театру «На Павленках» показали уривок з вистави за мотивами історичного роману-поеми авторства Ліни Костенко «Маруся Чурай».
До уваги відвідувачів представили роботи художників і народних майстрів Полтавщини про Марусю Чурай та добу Гетьманщини. Серед них полотна знаної художниці, лауреатки всеукраїнського конкурсу «Перлини сезону» Юлії Мохірєвої та голови Полтавської обласної організації Національної спілки художників України Юрія Самійленка.
Довідково: Маруся Чурай (1625–1653)—уродженка Полтави, українська співачка та поетеса часів визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. народилася в сім’ї козацького сотника Гордія, одного з соратників гетьмана Хмельницького. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського православного монастиря.
В юності мала багато залицяльників, серед яких перший полковник Полтавського полку Гетьманщини Іван Іскра. Втім своє серце вона віддала Грицеві Бобренку, сину хорунжого Полтавського полку Гетьманщини, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім’ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць.
Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра. Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла. За іншими даними невдовзі після амністії стала монашкою одного з українських монастирів.
Маруся Чурай є авторкою понад 20 популярних українських пісень. Серед них «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри»; «Сидить голуб на березі», «Зелений барвіночку»», «Ой не ходи Грицю», «Ішов милий горонькою».
Український поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV—XVII століть текст вироку, який доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом.
У Полтаві біля обласного театру (нині-вулиця Небесної сотні) споруджено пам’ятник Марусі Чурай.
Представництво УІНП в Полтаві
Коментувати post