Ілюстративне фото
Чугуївський міський суд 22 листопада Харківської області засудив до 6 років і 6 місяців позбавлення волі мешканку Харкова, яка передавала інформацію про ЗСУ.
Про це Харків Times дізнався з вироку суду.
Перебуваючи в смт Новопокровка Харківської області 24 грудня 2023 року, жінка в месенджері Telegram надіслала адресату на території рф текстові повідомлення про те, що два дні тому залізничним сполученням перевозилися військова техніка і особовий склад ЗСУ: «У нас вдоль улицы идёт жд в сторону Донбасса, часто технику таскают», «Позавчера штук 15 бронированных машин с пушками и два вагона солдат проехали» та «На жд я с окна сфотографирую. Те, что позавчера ехали я не видела, муж говорил. Бредли скорее всего, на крыше пзрк».
19 січня 2024 року жінка надіслала фото з умовними позначеннями місцезнаходження оборонних споруд ЗСУ на перетині траси М-03 та одного з автомобільних шляхів, а також відповідні пояснювальні повідомлення: «Добрый день, я болела. В общем с Гуглокарт все посадки удалили, где окопы нарыли, вот только одно место могу указать» та «Память на телефоне переполнена, сейчас поудаляю лишнее отмечу где блиндажи».
30 січня вона надіслала адресату інформацію про розташування особового складу підрозділів ЗСУ та їх транспортних засобів з можливістю їх ідентифікації на однієї з автозаправних станцій та прилеглій території у вигляді зображень місцевості в наступних текстових повідомлень: «На этой заправке постоянно скоплении машин всушников.», «Где-то здесь. Там две заправки между Роганью и Харьковом. Та, что ближе к Харькову, там гражданские заправляются, а та, что ближе к Рогани, там всегда вояки» та «Сегодня ехала домой после 15, вдоль дороги возле заправки стояли четыре машины тентованные, возможно с солдатами. На самой заправке стоял тралл, который технику тягает. Подозреваю, что ночью они там останавливаются на ночлег те, кто едет с Киева на Купянск или Авдеевку».
Крім того, в Telegram жінка читала матеріали російської пропаганди і в чатах висловлювалася на підтримку рф: «Я родом из Луганской области. Там все за Россию! И я с ними. Сижу тут тихо в Харькове, как ждун. Но верю в то, что Россия».
2 лютого 2024 року вона надіслала в один з чатів наступне текстове повідомлення: «Я ещё и в чатах общаюсь. Все ж сидят под разными никами. 80 % харківчан России не рады. Они не хотят принимать то что Украина делает с Донбассом. До сих пор многие с ухмылкой утверждают, что это Россия бомбит, а всу на такое не способны. Не обольщайте себя надеждами. Есть много зрадогонов, на власть пиндят, но Россию все равно не хотят. Чего они хотят, сам черт не разберёт. Какую-то особенную независимую Украину. Как-то так.».
В той же день вона написала в чаті: «Ну пусть будет так. Вам легче рассуждать, потому что вы выехали. А мы тут с супругом живем. Чем дальше, тем хуже. Куда не оглянись одни фашисты, великие укры. У соседа дом – реальная мазанка. Ни воды, ни газа нет, за то сидит и рассуждает, как в России все плохо и унитазов нет. И это на серьезных щах. Все, что в Мариуполе отстраивают это для них Подмосковье, некоторые только после терракта на крымском мосту поверили в его существование. Реально есть такие экземпляры »
У судовому засіданні обвинувачена підтвердила, що надсилала повідомлення про місця розташування ЗСУ. При цьому жінка вказувала, що не вважає, що вчиняла кримінальне правопорушення, оскільки вся інформація, яку вона передавала, не містила точних координат та стосувалась подій та обставин за минулий проміжок часу. Повідомити суду мотиви своїх вчинків жінка відмовилась. В своїй промові в ході судових дебатів обвинувачена наполягала на тому, що повністю визнає себе винною, та не була обізнана щодо змін у кримінальному законодавстві, тому вчинила дурницю, про що шкодує та щиро розкаюється.
Суд визнав жінку винною у злочинах за ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу (поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ), ч.2 ст. 436-2 (поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України) та ч.3 ст. 436-2 (поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України). Початок строку відбування покарання рахується з 28 березня 2024 року, тобто з моменту її фактичного затримання.
У судовому рішенні зазначається, що жінка працює бухгалтером у ТОВ «Інвестберрі» (за даними YouControl, підприємство зареєстровано в Києві).
Вирок не вступив в силу, оскільки триває строк його апеляційного оскарження.
Як повідомляв Харків Times, 15 років тюрми отримав безробітний мешканець села Геніївка Чугуївського району, який наводив російські удари по Харківщині і закликав вбивати українців.
